- унормований
- (внормо́ваний), -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до унормувати. || унормо́вано, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм. Який відповідає встановленим нормам, стандартам; нормований. Унормований робочий день.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
